Ар-нуво (модерн) – великий стиль епохи бурхливого розвитку промисловості кінця ХІХ – початку XX століття. Модерн – це мистецтво, присвячене чарівному та поетичному сприйняттю світу, що глибоко поринуло в літературу, образотворче мистецтво та культуру багатьох країн світу. Ар-нуво зародився на початку 80-х років ХІХ століття та існував до Першої світової війни. Назва стилю перекладається з французької як “Нове мистецтво”, в основі цього стилю закладена ідеологія створення прекрасного та нового стилю, не схожого на все, що було до цього. Він демонструє єдність і цілісність, об’єднуючи архітектуру, живопис, пластику, моду та інтер’єр. Це стиль, де вишуканість ліній і нетипові кольори доповнюють жорсткість металу, а раціоналізм поступається чуттєвості. Національні мотиви звучать по-справжньому, а часто мають несподіване втілення.
Будинок за проєктом Антоніо Гауді
Архітектура модерну вирізняється характерними рослинними мотивами декору. Це яскраво видно в роботах бельгійця Віктора Орта, який широко використовував метал і скло, значну увагу приділяючи й декору інтер’єру у вигляді металевого рослинного орнаменту (світильники, поручні, дверні ручки) і мозаїчних підлог. Учень Орта Ектор Гімар поширив бельгійську версію модерну на Францію, створивши вхідні павільйони паризького метро (1900).
Оригінальний стиль модерну склався в Барселоні завдяки архітектурній творчості Антоніо Гауді. Почавши як еклектик, Гауді незабаром звільняється від спроб стилізації під архітектуру минулих епох. У декорі він широко використовує ковані елементи й кахлі. При будівництві житлового будинку Каса-Міла (1910) основним будівельним матеріалом стає залізобетон, проєкт передбачає систему вентиляції, підземний гараж і ліфти.
Метрополітен Парижа, проєкт Ектора Гімара
Ар-нуво – це багатожанровий стиль, його характерною особливістю стали вигнуті та хвилясті лінії, що надають зображенню витонченість та легкість. Чіткі контури, повітряні форми й динамічні візерунки надають стилістиці впізнаваності. Точні декоративні лінії, відсутність зайвих деталей, рівновага між тлом і основним зображенням; вигнуті лінії та орнаменти з подовженими елементами створювали у творах імітацію руху. Невичерпним джерелом ідей для декору був тваринний та рослинний світ з багатством незвичних форм, що дає підґрунтя для творчої фантазії.
Графіка Обрі Бертслея
Стиль розвивався одночасно в усіх європейських та американських школах архітектури та живопису, що призвело до відмінностей у визначенні назви стилю. Термін “Art-nouveau” закріпився у Франції після того, як у центрі Парижа був відкритий однойменний магазин, де пропонувався асортимент східних товарів. В Англії частіше використовували термін “Modern style”, особливості національної школи Італії та Бельгії отримали назву – Liberty. В Німеччині іменувався як “Jugend Style”, а в Австрії та Чехії – Сецесія, від назви об’єднання митців “Сецесіон”. На території Російської імперії модерн – це стиль з цитатами від ренесансу до класицизму, щедро присипаний символізмом та милуванням природою.
Інтер’єри в стилі ар-нуво (модерн)
Першим зразком ар-нуво вважають розпис “кімнати павичів”, виконаний 1877 року художником англо-американського походження Джеймсом Устлером. На ранньому етапі стиль формувався переважно в архітектурі та декоративному мистецтві, народження живописного ар-нуво відбулося у Франції одночасно з занепадом імпресіонізму. Наприкінці 80-х років з’являються на світ картини, де чітко прослідковуються риси нової течії. Одна з таких картин Вінсента ван Гога – “Зоряна ніч”, на якій рух небесних світил нагадує орнамент, а динаміку створюють спіральні лінії.
Великий вплив на розвиток ар-нуво мав Поль Гоген, його вершина творчості припадає на 1890-ті роки, до цього періоду відносять його таїтянський цикл картин. Шедеври Гогена відрізняються вираженою декоративністю, підкресленими контурами, великою кількістю площин, заповнених одним кольором. Елементи орнаменту присутні скрізь: на одязі, предметах, в навколишньому краєвиді.
Вінсент ван Гог “Зоряна ніч”, 1889 р.
Австрійський художник Густав Клімт захоплювався дизайном та архітектурою, і це сильно вплинуло на його творчість. У процесі розвитку художника, фігури на його картинах втрачають об’єм, а фон перетворюється на імітацію мозаїки, прикрашеної позолотою та складними візерунками. Художник створював чарівні й напрочуд чуттєві жіночі образи.
На декоративних панно чеського художника Альфонса Мухи жінки постають в оточенні вигадливо переплетених квітів та рослин. Афіші, створені художником, користувалися величезним успіхом.
Роботи Альфонса Мухи
Провідним представником стилю модерн є французька художниця та ілюстраторка – Елізабет Сонрель. Її акварельні роботи в більшості були присвячені релігійним темам і включали ідеалізоване зображення жінки. Художниця завжди була уважна до деталей, а її стиль можна назвати делікатним.
Елізабет Сонрель “Дівчина з суцвіттями петрушки”, 1923 р.
Однією з ключових персон в ювелірному мистецтві модерну стає талановитий ремісник, натхнений японським мистецтвом і символізмом – Рене Лалік. Він створив справжній фурор та провів революцію в ювелірному мистецтві. Лалік створив свій унікальний, неповторний стиль, в якому поєднані ужиткове мистецтво, графіка, поезія, парфумерія, дизайн одягу та ще багато всього іншого. Художник майстерно володів техніками виготовлення кераміки, скла, ювелірних виробів та емалей; в його арсеналі незліченна кількість авторських технологій. Сучасні мистецтвознавці абсолютно обґрунтовано називають його революціонером свого часу.
Ювелірні вироби Рене Лаліка
У сфері виготовлення скла першість належить Емілю Галле, Рене Лаліку, братам Даум та таким компаніям як Легра і Тіфані. Вони відштовхувалися від античної традиції виготовлення багатошарового скла. Ці майстри скляного мистецтва вивели виробництво на фундаментально інший рівень, ніколи ще скло не було настільки художнім та претендувало на один рівень з живописом і скульптурою.
Вази Lеgras (Легра)
Керамічні вироби від “Амфора”
У декоративно-ужитковому мистецтві, зокрема в кераміці, швидко розвиваються регіональні особливості стилю. Кожна європейська нація розвинула свій власний стиль модерн у кераміці. Для французів важливою була глазур, тоді як у Скандинавії твори в стилі модерн дуже бліді та ніжні. Твори компанії “Амфора”, однієї з багатьох у багатому на каолін регіоні Турн-Тепліц у Богемії, вирізняються чудовим дизайном і використанням характерної жовтуватої порцеляни “слонової кістки”, стійкої до випалу за високих температур. Тим часом кераміка в стилі модерн від угорського виробника Zsolnay особливо цінується за блискучі “еозинові” глазурі.
Вази Zsolnay (Жолнай)
Представники різноманітних сфер, включаючи художників, ілюстраторів, дизайнерів ювелірних виробів і посуду, використовували певні методи, що дозволяли об’єднати їх в один мистецький рух – ар-нуво. Вони створювали казкові образи, які відтворювали нестандартне мислення та символізували появу нової ідеї. Більшість представників ар-нуво використовували у своїй творчості квіти або природні елементи, такі як іриси, маки, бутони троянд; зображення лебедів, павичів, бабок; форми хмар або потоки води. Особливе місце займав образ жінки.
Тарілки від “Розенбург”
Ар-нуво втратив свою популярність ближче до 1910-х років і поступово був витіснений новими течіями. Елементи стилю сьогодні можна зустріти в сучасному живописі та декоративно-ужитковому мистецтві. В сучасному суспільстві ми, навіть не усвідомлюючи цього, все більше використовуємо різні стилі мистецтва з попередніх часів, в тому числі ар-нуво. Стиль знаходить втілення в брендингу, графічному дизайні, домашньому декорі, архітектурі тощо. Звернувшись до історії, ми можемо стверджувати, що ці витвори мистецтва були не тільки естетично привабливими, а й відображали тенденції в суспільстві.
Стиль підкорив Америку та Європу за неповних 20 років. Він настільки глибоко проник в мистецтво різних країн, що й понині в ньому знаходять натхнення не тільки митці…
Ар-нуво зачаровує своєю чистотою і символізмом мільйони людей закоханих в мистецтво.
