Антикварний живопис «Гуцули» є етюдом пензля одного зі знакових польських живописців кінця ХІХ – першої половини XX століття, Теодора Аксентовича. Картина є чудовим прикладом захоплення художника життям Карпат і гуцулів. Він був одним із перших художників, які виявили інтерес до зображення Гуцульщини та її мешканців. Його улюблені теми – сцени, що зображують їхні костюми, звичаї та вірування. Художник створив цілий цикл творів цієї тематики, з захопленням писав гуцульські мотиви в різних варіаціях і композиціях, як олією, так і пастеллю. Представлений живопис відноситься саме до цього кола робіт. У нижньому лівому кутку підпис автора. Теодор Аксентович (Брашов, 1859 – Краків, 1938) – польський живописець, пастеліст, літограф вірменського походження; один із найвідоміших художників свого часу в Польщі. З 1879 по 1882 рр. Теодор Аксентович навчався в Мюнхенській академії образотворчих мистецтв. З 1882 по 1895 рр. навчався в Парижі. Його паризька кар’єра пішла в гору завдяки знайомству із Сарою Бернар, яку він зображував. Після закінчення навчання працював художником-ілюстратором, здійснюючи численні поїздки до Лондона і Риму, де писав портрети. У 1895 році переїхав до Кракова і став професором у художній школі образотворчих мистецтв, пропрацювавши до 1934 року. У 1897 році Теодор Аксентович заснував художню школу для жінок. Крім цього, він був одним із засновників польського мистецького товариства «Sztuka», яке займалося організацією виставок, і членом Віденського сецесіону. З 1910 року Теодор Аксентович був ректором краківської академії мистецтв. Художник став знаковою особистістю для архітектурної історії Львова, бо був автором ескізів вітражів Вірменського кафедрального собору у Львові. Він організував свої персональні виставки в багатьох містах Європи. Найбільшими були експозиції його картин у Берліні, Сент-Луїсі, Мюнхені, Лондоні, Відні, Римі, Венеції, Парижі, Чикаго, Празі. Сьогодні картини Аксентовича експонуються в найбільших картинних галереях, музеях і приватних колекціях світу.
