Коли світ втомився від хаосу Першої світової війни, людство звернулося до чітких ліній, симетрії та витонченості. Здавалося, що в архітектурі, посуді чи навіть ювелірних прикрасах зазвучав новий, впевнений голос – голос ар-деко. Це був стиль, який не просто прикрашав життя, а створював ілюзію нового порядку: яскравого, гармонійного та модерного.
Запрошуємо зазирнути у світ, де кожен предмет розповідає про амбіції, мрії та любов до краси. Ар-деко – це більше ніж стиль, це вишукана мелодія, яка досі звучить у нашому сучасному світі.
Стиль, нині знаний як ар-деко, зародився у Франції у 1910-х роках. Він отримав свою назву від найпрестижнішої на той момент «Міжнародної виставки декоративного мистецтва», що французькою звучить «Exposition internationale des arts décoratifs et industriels modernes».
Для стилю характерні строга закономірність, сміливі геометричні лінії, етнічні геометричні візерунки, оформлення в півтонах, відсутність яскравих кольорів в оформленні, при цьому – строкаті орнаменти, розкіш, шик, дорогі сучасні матеріали (слонова кістка, крокодиляча шкіра, алюміній). У США, Нідерландах, Франції та деяких інших країнах ар-деко з часом поступово еволюціонував у бік функціоналізму. На світову арену мистецтва в цей час виходять митці зі свіжими ідеями та новаторським підходом.
«Автопортрет у зеленому Bugatti», Тамара Лемпіцька
«Автопортрет у зеленому Bugatti» (1929) — це не просто зображення художниці, а символ епохи, в якій жінки впевнено заявляли про себе. Тамара Лемпіцька постає тут не як пасажирка, а як водій — незалежна, стильна, цілеспрямована. Спокійний і зосереджений погляд, губи стиснуті, а в рисах обличчя читається впевненість. Холодний метал автомобіля перегукується зі сріблястим відблиском одягу, а плавні лінії композиції надають динаміки. Хоча в реальному житті Лемпіцька володіла не Bugatti, а жовтим Renault, цей вибір підкреслює ідеалізований образ незалежної, модерної жінки, яка сама тримає кермо свого життя.
Не менш проривними є досягнення відомого плакатиста Кассандра. Кассандр — майстер плаката, який навчив геометрію рухатися.
Його стиль — це симфонія лінії, перспективи та ритму, де кожен елемент служить не лише естетиці, а й ідеї. Адольф Жан-Марі Мурон, більш відомий як Кассандр, змінив уявлення про рекламне мистецтво, надаючи йому монументальність і динамізм. Його роботи втілюють дух епохи машин, коли швидкість, прогрес і технології стали новими символами краси.
У 1935 році він створив один зі своїх найвідоміших плакатів — «Нормандія», присвячений розкішному трансатлантичному лайнеру SS Normandie. Судно постає перед глядачем у всій своїй величі: ми дивимося на його низ, ніби самі стоїмо на пірсі, відчуваючи, як темний корпус корабля виростає перед нами, ніби сталевий гігант.
Його обриси — чіткі й суворі, світло та тінь підкреслюють об’єм, а глибока перспектива створює ілюзію нескінченності. Темно-синій корпус контрастує з білим димом і яскраво-червоними трубами, які мовчазно промовляють про потужність та швидкість.
Цей плакат не просто рекламував лайнер, а й став символом епохи, де машини, океанські подорожі та інженерний геній визначили новий вигляд світу.
Не живописом єдиним багате мистецтво ар-деко, значний вклад у заснування цього стилю було внесено синтезом театральності та образності, що особливо прослідковується в роботах Деметра Чипаруса.
«Лучниця» Деметра Чипаруса
Деметр Чипарус (Demetre Chiparus, 1886–1947) був румунським скульптором, який працював у Франції. Його мистецтво відзначалося елегантністю, динамікою рухів та ретельною увагою до деталей. Він черпав натхнення в балеті, театрі та екзотичних культурах, зокрема в орієнтальних мотивах і мистецтві Давнього Єгипту.
«Танцівниця з віялом» — одна з найвідоміших скульптур Деметра Чипаруса, майстра стилю ар-деко, який прославився витонченими хрисоелефантійними фігурами. Ця скульптура втілює грацію і розкіш епохи ар-деко. Жінка зображена в русі — її легка поза передає момент екзотичного танцю. Одяг, прикрашений складними орнаментами, що характерно для Чипаруса, він використовував багатошарову патинацію бронзи для досягнення ефекту текстилю. Витончені риси танцівниці, видовжені пропорції та виразний жест рук із віялом роблять цю роботу ідеальним втіленням жіночої грації та естетики 1920–1930-х років.
Інший талановитий скульптор Пол Маншип створив справжній символ американського ар-деко. «Прометей» Пола Маншипа — не просто скульптура, а вибух енергії, застиглий у металі. Він ширяє в просторі, охоплений вогнем і золотим сяйвом. Його тіло напружене, але водночас легке, ніби він щойно вирвався з полону небес.
Встановлений у 1934 році в центрі Рокфеллера в Нью-Йорку, цей блискучий бронзовий титан став символом неймовірного людського духу. У його руках — вогонь, вкрадений у богів, той самий, що запалив прогрес і науку. Його оточує кільце із зодіакальними знаками, нагадуючи про нерозривний зв’язок людини з космосом. Прометей тут не суворий титан із давніх міфів, а герой сучасності — динамічний, рішучий і зухвалий. Його тіло витончено покрите лініями світла й тіні, а золота поверхня скульптури виблискує на тлі граніту міських хмарочосів.
Сьогодні «Прометея» відносять до найвідоміших скульптур Нью-Йорка, його згадують у фільмах, на листівках та у туристичних маршрутах. Але він залишається чимось більшим за міську прикрасу — це нагадування про те, що людство завжди прагне до світла, навіть якщо для цього доводиться кидати виклик богам.
Rene Lalique – чарівник скла
Рене Лалік – справжній майстер, який перетворив скло на витончене мистецтво. Його творчий шлях почався в ювелірній справі, але справжню славу він здобув завдяки експериментам зі склом, створюючи вишукані предмети, що поєднували новаторські техніки та естетику ар-нуво і ар-деко.
Рене Лалік. Набір флаконів, 1912–1925 рік
Однією з його найвидатніших технік стало використання опалового скла – матеріалу, що заворожує своєю ніжною молочною текстурою, прозорістю та ефектом світіння. Завдяки цій технології Лалік створював чарівні вази, статуетки та декоративний посуд, які випромінювали легкість і магічний блиск.
Серед його найвідоміших творів – скульптурна ваза «Сюзанна», що зображає жіночу фігуру в обіймах хвиль, – символ ніжності та гармонії природи.
Не менш знаковими стали його маскоти для Rolls-Royce – кришталеві фігурки, які прикрашали капоти розкішних автомобілів 1920–30-х років. Лалік створив понад 30 різних моделей, серед яких особливо цінуються фігури «Орла», «Півня» та «Голова коня».
Створюючи свої шедеври, Рене Лалік не просто працював зі склом – він створював поезію у формі світла і тіні. Його роботи стали символами стилю ар-нуво та ар-деко, довівши, що навіть утилітарні предмети можуть бути справжнім мистецтвом. Його вази досі прикрашають музеї, приватні колекції та аукціони, залишаючись символом витонченого смаку та бездоганної майстерності.
Cartier – ікона стилю та ювелірного мистецтва
Ім’я Cartier давно стало синонімом вишуканості та витонченого смаку. Від королівських прикрас до сучасних ікон стилю – цей Дім завжди випереджав час, створюючи ювелірні шедеври, що не втрачають актуальності.
Серед найбільш знакових творінь Cartier – годинник «Пантера», уособлення дикої елегантності. Натхнений грацією цієї хижої кішки, він став символом зухвалої розкоші та впевненості.
Не менш легендарною є каблучка «Трініті», створена у 1924 році. Її три переплетені смуги золота – біле, жовте й рожеве – символізують кохання, дружбу та вірність, роблячи її не просто прикрасою, а справжнім посланням почуттів.
А для тих, хто цінує яскравість і нетривіальні рішення, Cartier створив браслет «Тутті Фрутті». Вперше представлений у 1920-х роках, він поєднує соковиті сапфіри, рубіни та смарагди, відтворюючи екзотичні мотиви Сходу.
Кожен виріб Cartier – це більше, ніж просто ювелірна прикраса. Це історія, стиль і мистецтво, що залишаються вічними.
Van Cleef & Arpels – фантастичне уособлення ар-деко
У 1920-х роках компанія Van Cleef & Arpels стала ще одним уособленням стилю ар-деко. У ці роки компанія активно розвивалася, впроваджуючи нові дизайнерські підходи та розширюючи свою присутність у світі високої ювелірної майстерності. У цей період Дім прийняв естетику ар-деко, характеризуючись чіткими геометричними формами. Перевага надавалася платині та діамантам, що призвело до створення витончених і гнучких прикрас, відомих як «білий» стиль.
Відкриття гробниці Тутанхамона в 1922 році викликало хвилю орієнталізму в Європі. Van Cleef & Arpels черпав натхнення з єгипетської культури, а також японських, китайських та індійських мотивів. Це призвело до впровадження нових матеріалів та орнаментів, збагачуючи дизайн ювелірних виробів і коштовних предметів.
На «Exposition Internationale des Arts Décoratifs et Industriels Modernes» у 1925 році Van Cleef & Arpels отримав Гран-прі за свої інноваційні та художні досягнення, що підтвердило його статус лідера у світовій високій ювелірній майстерності.
У 1930-х роках Van Cleef & Arpels затвердив свій унікальний стиль завдяки творчому тандему художньої директорки Рене Пюіссан та дизайнера Рене Сім-Лаказа. У цей період було створено кілька культових виробів, які стали символами майстерності та інновацій Дому.
Меблі стилю ар-деко це також особливий світ. Одним з провідних меблевих дизайнерів був Жак-Еміль Рульман (1879–1933). Він один із найвідоміших французьких дизайнерів меблів у стилі ар-деко, який своєю творчістю вивів декоративне мистецтво на рівень справжньої елегантності та розкоші. Його роботи поєднували витонченість ліній, вишукані матеріали та увагу до деталей, що зробило його меблі символом аристократичного смаку міжвоєнної епохи.
Рульман був прихильником чистоти форми та симетрії, створюючи меблі, які відзначалися строгими лініями, гармонійними пропорціями та мінімальним декором. Його підхід полягав у поєднанні традиційного французького ремісництва з сучасною естетикою, завдяки чому його творіння залишаються актуальними й сьогодні.
Матеріали, які використовував Рульман, були найвищої якості. Рідкісні породи дерева, такі як палісандр, макасар, амарант, ебенове дерево – використовувалися в його меблях. Інкрустації з перламутру, слонової кістки та бронзи надавали вишуканого лоску, а лаковані поверхні та шовкове полірування створювали відчуття благородного блиску. Рульман створював меблі для найбагатших клієнтів – від французької еліти до махараджів Індії. Його консольні столики та письмові бюро мають елегантні вигнуті ніжки, часто прикрашені різьбленням та інкрустацією.
Культові меблі Рульмана – це консолі, бюро, шафи, комоди, крісла та дивани. Шафи нагадували витвори мистецтва – з геометричними орнаментами, тонкими металевими вставками та поєднанням кількох видів дерева. Рульман не просто створював меблі – він диктував стиль цілим поколінням дизайнерів ар-деко. Його роботи були представлені на Міжнародній виставці декоративного мистецтва 1925 року в Парижі, де ар-деко було офіційно визнано новим еталоном розкоші. Після смерті дизайнера майстерня продовжила роботу, а стиль Рульмана став натхненням для багатьох сучасних дизайнерів. Його меблі є справжніми раритетами, які продаються на аукціонах за величезні суми та прикрашають колекції музеїв по всьому світу.
Період ар-деко подарував світу чимало геніальних творців у найрізноманітніших сферах мистецтва. Це період, коли зміст превалював над формою, і використання цінних матеріалів є тому підтвердженням. Ар-деко натхнений прогресом та технологічністю свого часу. В цей час зароджувалися та набували популярності бренди, які відомі та цінуються й сьогодні.
